Але коротко нагадаємо резони прихильників обох теорій. Адепти методики обов’язкового прогріву двигуна небезпідставно стверджують, що холодний мотор мало того, що погано тягне, але і більш інтенсивно зношується, коли змушений ще й рухати машину. Аргумент про те, що стоячи на місці, двигун гріється довше, ніж коли авто їде, вони парирують так: для прискорення прогріву можна педаллю газу трохи підвищити обороти. Мовляв, без навантаження це не небезпечно для нього.
Ті, хто вважають за краще рушати з місця відразу після запуску движка, посилаються на те, що якби це чимось загрожувало мотору, автовиробники обов’язково відобразили цей факт в інструкціях по експлуатації. А раз немає такої заборони-можна не прогріватися. Крім того, як вже говорилося вище, на ходу «движок» швидше набирає температуру. Ця обставина підноситися як сприяє зниженню кількості шкідливих викидів з вихлопної труби.
Тепер з’ясуємо, що відбувається з мотором до його виходу на робочу температуру. Будь-який сучасний двс зроблений з різних матеріалів, в тому числі і металів, що характеризуються різним коефіцієнтом теплового розширення.